Покладіть край цій прихованій війні тоді всі війни закінчаться, досягніть справжнього тривалого миру у світі, частина 2 із 9

Тепер у нас щодня трапляються катастрофи. Щодня, якщо дивитися будь-який канал, телеканал чи навіть інтернет-канал, Ви завжди побачите якісь катастрофи-- безпрецедентні катастрофи всюди. Люди гинуть, майно руйнується, сільськогосподарські угіддя або врожаї знищуються. Люди стають дедалі більш відчайдушними. Все більше людей навіть не знають, що означає “”їжа справді наситить”. Вони їдять сьогодні, не знають, чи завтра в них буде їжа. Вони їдять вранці. Вони не знають, чи отримають щось увечері. Все тому, що ми руйнуємо основу виживання. Сутність ЛЮБОВІ, яка є основою всього життя у Всесвіті. Тобто: ставитися до всіх так, як ми хотіли б, щоб ставилися до нас.

Люди досі сплять на вулиці в дуже тонких наметах під бурхливу, сніжну, люту, дощову погоду, у вузькому, дуже тонкому наметі, під снігове покриття всюди. Вони бездомні. Вони не народилися бездомними. Вони раніше не були бездомними. Можливо, вони були бездомними через втрату роботи, високий податок або серйозну хворобу, за яку не могли собі дозволити оплатити, але їм доводилося це робити, бо їм треба було виживати. І після всього цього у них нічого не залишається. Отже, їм доводиться жити на вулиці, не маючи їжі, житла, води, туалету. Їм доводиться зневажати свою гідність, щоб вийти жебракувати або їсти сміття з брудних баків! Їм доводиться тулитися разом у тому маленькому наметі, якщо це можливо.

Поки ми витрачаємо трильйони доларів США на вбивство інших. Вони — ті самі, що й ми, з носом посередині, ротом під ним і двома очима з обох боків. І ми продовжуємо витрачати все більше і більше на більш “неймовірну” зброю, яку Ви не могли собі уявити кілька сотень років тому, чи навіть якихось десять років тому, просто щоб вбивати точніше, і просто щоб спричинити більше руйнувань, знищення всюди, щоб інші люди, навіть не отримуючи куль, все одно помирали від голоду, від холоду, тому що [немає] електрики, немає води, немає їжі, їхній урожай знищено. Я вже не знаю, хто ми. Чи слово “людина” нам ще пасує?

Ми гірші за тварин у наш час. Тварини (-персони) не роблять нам нічого поганого. Вони просто допомагають нам, люблять нас. Якщо Ви вважаєте, що корова (-персона) відрізняється від собаки -персони), подумайте ще раз. Якщо Ви переглянете деякі відео, які ми з командою новин зібрали для вас, ви це побачите. Немає жодної різниці між коровою-, козою-, вівцею- та іншими тваринамперсонами та вашим домашнім собакою, вашим домашнім котом, вашими домашніми птахами. Якщо вони тебе не бачили, якщо корова давно тебе не бачила, а ти повернувся, він вдарить тобі голову в тіло, щоб привітати тебе додому. Він іноді ризикував, йдучи назустріч іншим тваринам або навіть отруйній змії, щоб захистити вас – так багато таких правдивих історій.

Навіть людина-персона, та, чиє маленьке тіло Ви не замислюєтеся погризти та насолодитися стражданнями, кров’ю та плоттю, – вона любитиме вас безмежно. Вони мають інтелект. У них є ДНК, майже як у людини. Якось Я пожартувала з деякими своїми супроводжуючими. Бо вони казали, що курка-персона має ДНК майже як людина, і Я сказалпа їм: ‘О, Я знаю людину, у якої ДНК майже як у курки(-персони)”. Але це не смішний жарт. Це не так. Тоді це було смішно, вони сміялися. Але це зовсім не смішно, коли їхнє життя залежить від твого милосердя, а ти його їм не виявляєш.

У нас так багато їжі. Деякі люди в Âu Lạc (В'єтнам) навіть не їдять рис, вони їдять лише овочі та деякі фрукти. Вони тренуються так, щоб навіть могли плавати на воді, медитувати на воді. Я зібрала деякі з цих історій та відео, але їх забагато, тому ми не завжди можемо показати все. Сподіваюся, вони зможуть дещо з цього знайти та показати вам. Лише один чи два приклади, але їх багато, багато.

Ms. Tuyết: Мене звати Phạm Kim Tuyết. Я живу в селі Джай Ан, комуна Тхей Ан Хой, район Ке Сач.

Đoàn Như Phú: Пані Туйєт, коли Ви вперше відкрили для себе здатність триматися на воді?

Ms. Tuyết: Минуло вже десь вісім чи дев'ять років. Бо тоді Я перестала їсти рис приблизно 10 жовтня 2009 року. Потім одного дня Я почула голос, що шепотів мені на вухо: ‘Спустися до річки, ти будеш плавати на воді”. Я спочатку не повірила. Але пізніше я побачила по телевізору, що батько та його син можуть триматися на воді. Тож я сказала: “Добре, давайте я спробую” […]

Đoàn Như Phú: О Боже мій, всі, в це так важко повірити. Вона насправді може лежати на воді в позі лотоса, повністю розслаблена, дозволяючи течії нести її. Вона каже, що може залишатися так з ранку до вечора, але її турбує, що течія може знести її в місця з крутими берегами або перешкодами. А якщо раптом пропливе човен, це може бути дуже небезпечно. Бо коли хтось лежить у медитації, він може випадково заснути. Розумієте? Медитація, лежачи на воді. Я вперше бачу щось подібне. Вперше бачу, правда ж? Бачите, вона лежить там, медитуючи, повністю розслаблена, дозволяючи течії нести її за собою. Аплодуйте їй, діти! Це неймовірно. І вона навіть може посміхатися, роблячи це. Люди, вона вже понад п'ять хвилин так дрейфує. І вона каже, що може продовжувати так плавати будь-коли і скільки завгодно, скільки захоче. [...]

Ms. Tuyết: Коли я вперше спустилася в річку, моя донька сказала: “Мамо, склади для мене кілька віршів”. Тож я вийшла з річки та сказала: “Що ж мені знати про створення поезії?” Але потім я на мить подумала і сказала “Лежачи на воді, я почуваюся такою вільною і спокійною”. Фрукти та овочі — це все, чим Я зараз живу”. І що я маю на увазі: я справді їм лише овочі. [...]

Навіть просто їдячи овочі, Ви виживаєте і добре виглядаєте, Ви здорові. Вам нічого не бракує. Навіть звичайна картопля, помідори чи дрібна квасоля дадуть вам достатньо поживних речовин та енергії, щоб вижити та жити добре.

Ми, команда новин і Я щодня збираємо все, що можемо, все, що Я можу, у свій вільний час. Бо мені багато чого треба зробити. Мені доводиться самостійно перевіряти та редагувати всі програми на Supreme Master Television. І Я займаюся фотографіями, редагую їх, відбираю. А ще Я роблю багато інших речей, свої так звані домашні завдання, роботу по дому та готую собі їжу. І перу все, що можу. Навіть розвішування мого одягу займає час, оскільки тут не має автоматичної пральної машини, все потребує часу. Я рада, що в мене дуже мало місця, щоб прибрати, витерти чи помити. А мій одяг скромний, його дуже легко прати. Але все ж, на все потрібен час.

Хотілося б зробити більше для світу. Але для цього мені також потрібно багато, дуже багато медитувати, якомога більше годин. І Я також маю отримувати інструкції зсередини і надавати зовні. Не лише накази від Богів та Трійці, а й звіти від різних Царів, різних Небесних Департаментів. І Я маю витрачати свою енергію, щоб благословляти людей. Перш за все, це мої учні, бо вони ще не повністю дозріли. Що б вони не бачили у своїх внутрішніх видіннях, це ще ніщо. Їм доведеться продовжувати рости. Але Я пишаюся ними, бо більшість із них дуже добре ростуть, і вони дуже щирі. Особливо в наші дні вони більш наполегливі, більш старанні у своїй духовній практиці, тому вони дуже добре зростають.

Photo Caption: З любові до Бога, смиренно живіть у своєму садовому куточку, щоб допомогти будь-яким можливим способом

Завантажити фото